Протягом кількох років, ми були захоплені можливістю використання тросу в космічних ліфтах як альтернативою дорогим пусковим ракетним установкам. Хоча вже здійснено багато спроб - включаючи щорічні конкурси та посилені спроби японців, та, на жаль, вони зазнають невдач. Проблема? Космічний ліфт має одну велику проблему: для більшості зразків потрібні дуже міцні плетені шнури з нанотрубок, які ... ще не існують.
Хоча на сьогодні ми не маємо якихось досягнень, але ведеться пошук перспектив: команда вчених з університету Йорк у Торонто нещодавно запропонувала, щоб повітряні надувні модулі (які вже існують і використовуються в деяких космічних апаратах), зібрати в надувну башту висотою в 15 км, яку розташувати на вершині гори, і яка приведе нас до краю атмосфери. У згаданих модулях кевларо-поліетиленові композитні труби наповнені гелієм.
Правда, 15 км вгору не зовсім космічний простір, але на цій висоті ми зможемо бачити верхній шар атмосфери, подібний тому, який в космосі, й для його дослідження використовувати телекомунікації та платформу для відправки на більш віддалені відстані вгору.
Канадські дослідники вже протестували ідею, хоча в менших масштабах: їхня 7-метрова модель складається лише з шести модулів: у той час 15-кілометрова версія буде складатися з 100, її вага під тиском буде 800,000 метричних тонн. Пропорції відхилені, є ще ряд інших перешкод, що стоять на шляху перетворення веж у реальність. Однак, це жодним чином не означає, що мрія нездійсненна.